В середині листопада Національний банк України склав список із понад десяти дрібних і середніх за розміром банків, які необхідно вивести з ринку, і передав його керівництву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Офіційні мотиви майбутнього виведення з ринку вищевказаних фінустанов - їх участь у незаконному відмиванні грошових коштів та неплатоспроможність. До переліку банків, куди найближчим часом може бути введена тимчасова адміністрація, потрапив Златобанк.
На весь Київ закритий і непублічний Златобанк має всього три відділення і три банкомати. Він є одним з "лідерів" в Україні за проблемністю кредитних портфелів та часткою безнадійних кредитів у кредитних операціях. За темпом приросту сумнівних боргів фізичних осіб Златобанк із 200,6% займає друге місце в країні після Сбєрбанку Росії (298,2% приросту). Златобанк має труднощі із відшкодуванням депозитних вкладів, а починаючи з 21 листопада він не проводить платежі і не видає готівкою гроші з рахунків ФОП.
Вже після появи новини про ймовірне банкрутство банку, в той час коли Інтернет рясніє повідомленнями на кшалт "поспішайте забрати свої гроші з Златобанку", в той час коли вкладники в паніці достроково вилучають з цього банку свої депозити, в той час коли Златобанк вчасно не виконує платіжні доручення – "Укрпошта" закачує свої "вільні" обігові кошти в сумі 57 мільйонів гривень на депозитний рахунок Златобанку під 12% річних.
Чи знало керівництво "Укрпошти" про жахливе становище Златобанку і про те що його очікує введення тимчасової адміністрації, яке є першим кроком до банкрутства банку? Так, знало – не треба бути фінансовим аналітиком щоб знайти ці відомості в інтернеті і дізнатися що пишуть про цей банк вкладники.
Але навіщо проблемному банку перерахували 57 мільйонів гривень?
Златобанк заснував бізнесмен Леонід Юрушев в 2008 році після скандального продажу банку «Форум» і оформив його на ТОВ "Авангард-Експо". Власником цієї фірми і головою Правління Златобанку є Олена Якименко, яка вірна Юрушеву, адже він ще в 90-і роки врятував її з-під арешту у справі банку «Слов'янський».
Вихідця з Донеччини бізнесмена Леоніда Юрушева називають «вчителем Рената Ахметова». Крім Ахметова його бізнес-партнером був екс-міністр оборони Павло Лебедєв. Кажуть, що саме Юрушев проштовхнув призначення Лебедєва на цю посаду. Цікаво, що Павло Лебедєв встигав і армію розвалювати і управляти бізнесом екс-голови СБУ Олександра Якименка.
Проте невідомо, чи залишається сьогодні частка Лебедєва в бізнесі мільярдера Юрушева. Набагато цікавішим є те, що саме Леонід Юрушев у 2008-2009 роках був основним спонсором президентської кампанії Арсенія Яценюка, а рахунок виборчого фонду майбутнього Прем'єра знаходився в банку Юрушева. Сам Яценюк не заперечує, що Леонід Юрушев спонсорував його виборчі кампанії.
В інтернеті можна виявити причетність до бізнесу Юрушева родички Арсенія Яценюка Лідії Лещьової і нашукати, що брат Арсенія – Володимир Яценюк працює в компанії «БФ Груп», яка належить Юрушеву.
Політичним і бізнесовим партнером Юрушева також є давній друг і бізнес-повірений Арсенія Яценюка – Андрій Іванчук. Сьогодні Юрушев із Іванчуком утворили при Прем'єр-міністрові потужну бізнес-групу, про бойові подвиги якої чимало написано у ЗМІ: обидва глибоко запустили свої щупальця в інфраструктурні проекти, зокрема - в аеропорт "Бориспіль" та "Укрзалізницю".
Саме в той час, коли відбувалася зміна Уряду, Андрій Іванчук і Леонід Юрушев намагалися повністю взяти під свій контроль державного монополіста у сфері залізничних перевезень. Вони поставили на "Укрзалізницю" людину Юрушева – Максима Бланка, який, незважаючи на купу відкритих проти нього кримінальних справ і замість того, щоб цілодобово сидіти в кабінеті слідчого ГПУ, спокійно ходить на роботу і відкрито обкрадає одвічно "збиткове" держпідприємство. Хто на найвищому рівні організовує йому "дах" в СБУ, МВС та ГПУ – здогадатися неважко.
Така сама схема "кради все що бачиш – а високі покровителі тебе відмажуть" діє й в "Укрпошті". Там з подачі Іванчука Яценюк призначив генеральним директором львів’янина Михайла Паньківа, який до того він був топ-менеджером конкурента "Укрпошти" – поштового оператора «Міст Експрес», що належить Ростиславу Киселю (в минулому львівський кримінальний авторитет, а нині канадський олігарх і приятель Яценюка). Також Іванчук узгодив з Яценюком призначення на посаду комерційного директора «Укрпошти» львів'янина Василя Веселого – колишнього водія кримінального злочинця Васі Пушка. З приводу цих зухвалих кадрових призначень один з поштарів висловився так: «Укрпошту львівські жигани виграли в карти на Майдані...».
Сумнівні львівські підприємці одразу почали неприховано обчищати "Укрпошту". Сьогодні Паньків і Веселий є фігурантами кількох кримінальних розслідувань. Певний час Веселий навіть ходив на роботу із спеціальним електронним браслетом, який на нього одягнули правоохоронці за рішенням суду. Медіа відкрито і безперервно розповідають про запроваджені на "Укрпошті" шахрайські схеми та їх організаторів. Проте цім злодіям, так само як на "Укрзалізниці", забезпечений міцний "дах" – кримінальні справи в багатьох випадках не порушуються, вже порушені справи гальмуються, суди відпускають явних злочинців і ігнорують докази. Навіть підозріле і нічим не виправдане переведення згаданих 57 мільйонів гривен в проблемний банк сталося під час перевірки генеральної дирекції "Укрпошти" Держслужбою фінансового моніторингу та комісією з Міністерства інфраструктури, з якими треба погоджувати всі платежі, що перевищують 100 тисяч гривен!
Можна лише здогадуватися навіщо люди Іванчука перевели в майже збанкрутілий банк Юрушева чималі кошти, які мали б бути спрямовані на розвиток інфрастуктурних проектів «Укрпошти». Але виходячи з сумного досвіду гучних махінацій збанкрутілих "Родовід-банку" та "Брокбізнесбанку", можна проректи що ті 57 мільйонів гривен на "Укрпошту" ніколи не повернуться. Так само на ці установи перед введенням тимчасової адміністрації заводили великі суми державних грошей, які потім безслідно зникали, а винних не існувало в принципі.
Абсолютно тупоумним шахрайством виглядає й розміщення в Златобанку такої величезної суми під невиправдано низькі 12% річних. Сам Златобанк на своєму сайті пропонує корпоративним клієнтам розміщення депозитів під 23,5% річних в гривні - тобто в 2 рази більше ніж для депозиту "Укрпошти"! Простий підрахунок показує, що "Укрпошта" могла б отримати відсотків на 6,5 млн гривен більше. Ця примітивна оборудка цілком відповідає піратському стилеві групи Іванчука-Юрушева і абсолютно зрозуміло, що саме вони покладуть ці 6,5 мільйонів собі в кишеню.
Можливо, схема виведення оборотних коштів підприємства задумана з метою ініціювання процедури банкрутства "Укрпошти" після "неочікуваного" банкрутства банку і втрати грошей. Ця версія не здається неймовірною - адже працівники "Укрпошти" давно ділилися із журналістами підозрами, що львівська команда шахраїв планує «розчленувати» національного поштового оператора для подальшої передачі «корєшам» з «Міст Експрес» найсмачніших шматків держпідприємства.
Ці дикунські схеми "чесного відбирання" державних грошей і майна не нові. Новою є безмежна нахабність і безкарність нинішньої влади та наближених до неї шахраїв. Майдан старі схеми не тільки не зламав, а навіть не похитнув. Триває зухвале розкрадання державних коштів і каналізація фінансових потоків наближеними до влади бізнесменами за сприяння правоохоронних органів і судів. Вкрай дивує лише те, що нова влада, яка здобута ціною сотень життів, жодним чином не відрізняється від влади часів Януковича.
Напевно, аферу щодо виведення з "Укрпошти" 57 мільйонів гривен ще вдасться зупинити і повернути гроші держпідприємству, але для цього потрібне втручання найвищих осіб в державі. Однак, вже зрозуміле, що цього не стануть робити Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, друзі якого намагаються провернути цю оборудку, Міністр МВС Арсен Аваков, який потонув в популізмі і не звертає уваги на витівки своїх політичних партнерів, новий Міністр інфраструктури Андрій Пивоварський, який позбавлений жодного впливу на підконтрольне йому держпідприємство.
Хоча, навіть якщо хтось із найвищих посадовців і виявить бажання поборотися з тим неприкритим шахрайством, без сумнівів виявиться, що депозитну угоду розірвати неможливо, і справа приречена на нескінченний розгляд в судах...
Таміла Поліщук
Немає коментарів:
Дописати коментар