Люстрація не може бути вибірковою, – нардеп

Сех і надалі виступає проти Василя Веселого

За спиною Василя Веселого висить портрет Януковича

Не можуть отримувати посади, а тим більше йти на підвищення люди, які себе скомпрометували співпрацею з режимом. Про це заявила народний депутат України від ВО «Свобода» Ірина Сех, коментуючи повідомлення про те, що директор Львівської філії УДППЗ «Укрпошта» Василь Веселий претендує на посаду в центральному керівництві «Укрпошти», про це Дивись. Інфо повідомили у прес-службі нардепа Ірини Сех.

Ірина Сех наголосила, що вже зараз скомпрометовані чиновники намагаються шукати щілини, щоб пролізти до влади. За її словами, цього не можна допустити, бо інакше відкриємо шлях для реваншу режиму.

«Такі як Василь Веселий – один із одіозних посадовців режиму Януковича, не те що не мають права претендувати на якісь посади, а й повинні відповісти за свої зловживання на попередній посаді. Не можуть такі скомпрометовані особи знову десь «виплисти». Люстрація не може бути вибірковою – вона стосується кожного», – зазначила Ірина Сех.

«Укрпошта» радника Арбузова купила реєстраторів на 21 мільйон у фірми з асоціації матері Арбузової

Екселліо FP – 2000

УДППЗ «Укрпошта» 27 грудня за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ «Інфотакс плюс» на постачання 3 084 електронних контрольно-касових реєстраторів з внутрішніми модемами на суму 21,24 млн грн. Про це повідомляється в «Віснику державних закупівель».

Апарати «Екселліо FP – 2000» придбано по 6 888 грн. за штуку. На момент акцепту вони ще не були внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Міністерство доходів та зборів внесло їх у цей реєстр в день укладання угоди.

На момент розкриття пропозицій заявка «Інфотаксу» було найдорожчою. Однак тендерний комітет «Укрпошти» виявив арифметичну помилку у пропозиції, і отримавши дозвіл компанії, змінив її таким чином, що заявка стала найдешевшою. Це було зроблено в один день 12 грудня. Цього ж дня пропозицію було акцептовано. Відповідне оголошення було опубліковано у «ВДЗ» також у цей день.

«Укрпочта» продолжает безнаказанно издеваться над сотрудниками (взгляд изнутри)

Часть 1

Ситуацию, сложившуюся к сегодняшнему дню на ведущем государственном монополисте «Укрпочте» можно охарактеризовать только двумя взаимосвязанными словами – «агония» и «беспредел». Агония – по отношению к тем задачам, которые ставит перед предприятием государство, беспредел – это политика администрации «Укрпочты» по отношению к своим собственным сотрудникам. 

Начну с наиболее близкого мне примера. ЦОКК-4 (бывшее почтовое отделение Киев-72) был создан весной 2011 года под нужды корпоративного клиента – Всеукраинский Почтовый Сервис (ВПС). Устраиваясь на работу в почтовое отделение Киев-72 в отделе кадров я сразу предупредил, что я не боюсь никакой работы и готов “вкалывать” 25 часов в сутки и меня интересуют только два момента: НОРМАЛЬНАЯ зарплата и самое главное ПЕРСПЕКТИВЫ. Кадровики честно предупредили, что сейчас “ребята” работают на ставке и зарплата составляет около 2,5-3-х тысяч гривен, но с 1-го августа 2011-го года отделение перейдет на сдельно прогрессивную форму оплаты труда и тогда зарплата сможет доходить до +/- 6-ти-7-ми тысяч гривен, а насчет карьеры – все зависит только от тебя. Меня такой подход устраивал…

В июне – июле 2011-го (точно не скажу – не помню) мы (операторы) написали заявление о переводе нас на сдельно прогрессивную форму оплаты труда. При написании этого заявления “народ” был спокоен, так как нам были известны тарифы.

При штате, одних только, операторов более 40-ка человек, объемах около 6-ти тысяч посылок в день на отправку, около 1-ой тысячи посылок возврата (отказ получателя по какой-либо причине) не считая обработку простой корреспонденции (письма) – мы получили достойную оплату в размере около 4,5-4,9 тысяч гривен в зависимости от классности оператора. Все были довольны. Люди знали и понимали, что “ВПС” развивается и объемы будут только увеличиваться… Многие (большая половина в том числе и я) “набрались” кредитов, как-то распланировали свое ближайшее будущее…

«Укрпошта» послала 7 тисяч працівників…

Якщо влада не втрутиться у ситуацію, то «Укрпошта» піде з молотка

Державні підприємства й досі залишаються розсадником корупції та ласим шматком для нечистих на руку посадовців. Такі підприємства і є тією «годівницею», до якої прилипають і хлепчуть за дві щоки казнокради. Вони так «об’їдають» підприємства, що вони перетворюються у банкрута. Після цього з’являється якийсь добродій і купує підприємство за безцінь, звичайно, з метою «порятунку».

Схоже, в такий спосіб хочуть «врятувати» державного монополіста «Укрпошту». «Порятунок» прикривають модним словом «реформа». Але підприємство поштового зв’язку вже так зареформували, що, як в анекдоті, «здачу нічим давати». Прибуткова ще кілька років тому «Укрпошта» скочується у прірву збитків.

Останнє рішення, яке дивує своїм цинізмом стосується скорочення у цьому році 7253 працівників. Це випливає з наказу Гендиректора підприємства №230 від 28.03.2013 року. Цей крок подається як «реформування оплати праці для зростання заробітної плати, як засобу посилення мотивації персоналу до високопродуктивної, якісної роботи та поліпшення соціального статусу працівників» Щоправда, самі працівники зовсім не відчувають цього «поліпшення соціального статусу». Про це листоноші волають у своїх зверненнях, зокрема, і на моє ім’я.

«Ми за 500 гривень тяжко працюємо. В дощ і в заметіль носимо непідйомні сумки з газетами та товаром, через ліс і болота доставляємо пошту. Але, знову скорочення, зменшення завантаженості та заробітної плати. І, кажуть, що так вимагає наш Генеральний директор (Оксана) Плотнікова, бо людей в Генеральній дирекції стало в кілька разів більше. Натомість, будуть скорочувати працівників в районах, селах, щоб вистачило на заробітну плату київським спеціалістам, які самі послуги не надають, а тільки контролюють нас, при цьому погрожують звільненням з роботи, або доганами. Вимагають від нас посмішок для клієнтів. А які там посмішки, коли за більшу роботу платять нам менше? Раніше ми тяжко працювали, але хоч одержували премію. Нам з такою роботою життя не в радість, працюємо як на панщині за копійки»,- зі звернення листонош.

Як зникає Коломойський

Закупівля палива для регіональних філій «Укрпошти» на 66 мільйонів гривень яскраво продемонструвала – влада не хоче бачити «приватівців» у якості постачальників державних установ.

Схема виявилась досить простою, а відтак і ефективною по відношенню до колись всесильного на паливному ринку олігарха.

У листопаді «Укрпошта» оголосила п’ять тендерів на постачання палива для своїх регіональних філій у першому півріччі 2013 року: для Заходу, Сходу, розділеного навпіл Центру України і окремо Донецької області та Донецька (тут ціни, які було отримано для кожного регіону).

Розкриття пропозицій призначили на 4 січня. Однак 26 грудня, за кілька днів до п’яних свят, посеред яких мав відбутись тендер, поштарі вирішили підрихтувати вимоги до учасників конкурсу. І зробили це дуже технічно.

В Одесской области почтальоны обворовывали пенсионеров

Очередное громкое преступление в «Укрпочте» Одесчины расследует УБЭП.

Как стало известно «Рупору Одессы» из информированного источника в Белгород-Днестровской райгосадминистрации, сегодня в районе работает областное УБЭП.

Визит правоохранителей связан с расследованием дела о присвоении 2 млн. грн. начальником отделения связи «Курортное» Людмилой Пастернак. Хищения осуществлялись на денежных переводах граждан.

Чиновница (уволенная с занимаемой должности) и её воровитые почтовики-подельники «заработали» указанную немалую сумму всего за год.

Владимир Гурков

Эксперты отмечают, что подобные преступления возможны лишь при попустительстве или покровительстве начальства. Поэтому возникают резонные вопросы: неужели руководство Одесской дирекции Украинского государственного предприятия почтовой связи «Укрпочта» и его киевские начальники ничего не знали о таком масштабном хищении? Как оно вообще могло иметь место? Почему так много предпосылок к беспределу местных почтовиков? Что по этому поводу думает главный региональный почтальон и депутат областного совета г-н Гурков?

Семеро з ложкою

Протягом останніх трьох років газета «Голос України» пильно стежить за діяльністю Українського державного підприємства поштовому зв’язку «Укрпошта». Читачі звернули увагу на публікації «До управління повинні прийти професіонали» (2 липня 2010 р.), «Ситуація навколо крісла головного поштмейстера не влаштовує ні прокуратуру, ні громадськість» (21 жовтня 2010 р.), «Лист у завтрашній день» (30 червня 2011 р.), «Чи рухне в прірву поштова карета?» (25 листопада 2011 р.). Що ж змінилося з часу газетних статей, у яких самі працівники галузі говорили про непрофесійний топ-менеджмент і про бездумне розбазарювання коштів державного підприємства? Після виходу останньої публікації колишній генеральний директор Євген Заяць і його команда відсторонені від керівництва галуззю. І таку реакцію на виступи преси можна тільки вітати.

 

Головного поштмейстера визначають відкритим конкурсом

А ось подальші події навколо державного поштового підприємства змушують знову повернутися до колись порушеної теми. Ті, хто стежить за розвитком подій навколо крісла «головного поштмейстера», пам’ятає, що однією з головних претензій до екс-генерального директора «Укрпошти» була відсутність профільної освіти й досвіду роботи в системі зв’язку. Крім того, на порушення порядку призначення керівників державних підприємств, визначеного Кабінетом Міністрів України, Євген Заяць був призначений на посаду спочатку всупереч умовам відкритого конкурсу, а потім — взагалі без конкурсу. Але й новий генеральний директор державного підприємства Оксана Плотнікова стала господаркою першого кабінету без усякого конкурсу!

Які саме її ділові якості й професійні таланти зіграли вирішальну роль у призначенні, сказати важко. «Оксану Плотнікову називають людиною нинішнього міністра транспорту Костянтина Єфименка. Разом із шефом вона прийшла у відомство з газової сфери. Точніше — з «Укртрансгазу», а до цього працювала з Костянтином Єфименком в компанії «Біофарма». Великого досвіду в транспортній галузі п. Плотнікова не має, у міністерстві займається насамперед фінансовими справами. Зокрема, має право першого підпису фінансових документів Мінтрансу, а також курирує питання, пов’язані з майном міністерства», — писав про нинішнього генерального директора журнал «Фокус» (№ 47(209) від 19 листопада 2010 року).

Разом з новим генеральним директором, на час призначення вже три місяці як звільненої з міністерства, в «Укрпошту» прийшла нова команда. І поки 100-тисячний колектив працівників ключового державного підприємства дивувався, як могли без гласної процедури конкурсу підписати п’ятирічний контракт із керівником, чиї магістральні кар’єрні шляхи навіть не перетиналися із галуззю поштового зв’язку, — нова команда почала щосили «газувати».