Протягом останніх трьох років газета «Голос України» пильно
стежить за діяльністю Українського державного підприємства поштовому
зв’язку «Укрпошта». Читачі звернули увагу на публікації «До управління
повинні прийти професіонали» (2 липня 2010 р.), «Ситуація навколо крісла
головного поштмейстера не влаштовує ні прокуратуру, ні громадськість»
(21 жовтня 2010 р.), «Лист у завтрашній день» (30 червня 2011 р.), «Чи
рухне в прірву поштова карета?» (25 листопада 2011 р.). Що ж змінилося з
часу газетних статей, у яких самі працівники галузі говорили про
непрофесійний топ-менеджмент і про бездумне розбазарювання коштів
державного підприємства? Після виходу останньої публікації колишній
генеральний директор Євген Заяць і його команда відсторонені від
керівництва галуззю. І таку реакцію на виступи преси можна тільки
вітати.
Головного поштмейстера визначають відкритим конкурсом
А ось подальші події навколо державного поштового підприємства
змушують знову повернутися до колись порушеної теми. Ті, хто стежить за
розвитком подій навколо крісла «головного поштмейстера», пам’ятає, що
однією з головних претензій до екс-генерального директора «Укрпошти»
була відсутність профільної освіти й досвіду роботи в системі зв’язку.
Крім того, на порушення порядку призначення керівників державних
підприємств, визначеного Кабінетом Міністрів України, Євген Заяць був
призначений на посаду спочатку всупереч умовам відкритого конкурсу, а
потім — взагалі без конкурсу. Але й новий генеральний директор
державного підприємства Оксана Плотнікова стала господаркою першого
кабінету без усякого конкурсу!
Які саме її ділові якості й професійні таланти зіграли вирішальну
роль у призначенні, сказати важко. «Оксану Плотнікову називають людиною
нинішнього міністра транспорту Костянтина Єфименка. Разом із шефом вона
прийшла у відомство з газової сфери. Точніше — з «Укртрансгазу», а до
цього працювала з Костянтином Єфименком в компанії «Біофарма». Великого
досвіду в транспортній галузі п. Плотнікова не має, у міністерстві
займається насамперед фінансовими справами. Зокрема, має право першого
підпису фінансових документів Мінтрансу, а також курирує питання,
пов’язані з майном міністерства», — писав про нинішнього генерального
директора журнал «Фокус» (№ 47(209) від 19 листопада 2010 року).
Разом з новим генеральним директором, на час призначення вже три
місяці як звільненої з міністерства, в «Укрпошту» прийшла нова команда. І
поки 100-тисячний колектив працівників ключового державного
підприємства дивувався, як могли без гласної процедури конкурсу
підписати п’ятирічний контракт із керівником, чиї магістральні кар’єрні
шляхи навіть не перетиналися із галуззю поштового зв’язку, — нова
команда почала щосили «газувати».
«Генералів» побільшало, а рядовим урізали фонд зарплати
«Реформи» почалися з роздування чисельності центрального апарату: за
лічені місяці він збільшився майже на 300 осіб. Разом — загальна
кількість працівників центрального апарату досягла майже 500 людей. Щоб
розсадити всіх нових працівників, у приміщенні генеральної дирекції вже
не вистачає кабінетів. Для порівняння: п’ять років тому в київському
офісі «Укрпошти» трудилося близько 220 людей, які справлялися з тим же
обсягом роботи. Сьогодні в першого керівника державного підприємства
вісім заступників, п’ять радників, один помічник. У генеральній дирекції
— 18 департаментів, 84 відділи й служби. І в кожному відділі —
начальник, у кожному департаменті — директор і заступник. А як же
оголошена Президентом України Віктором Януковичем наприкінці 2010 року
адмінреформа, спрямована на скорочення числа відомств і чиновників? Тоді
глава держави поставив мету скоротити не менш як 20 відсотків
чиновників на місцях і заощадити бюджетні кошти. А напередодні 2013 року
сам заявив про скорочення на 12 відсотків витрат на обслуговування й
організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне
забезпечення діяльності Президента і його адміністрації.
Зате верхівка поштового відомства обмежувати себе в чомусь не бажає.
Наша газета писала ще в 2010 році, що зарплата у генерального директора
«Укрпошти» — в 20 разів вища, ніж у рядового листоноші, — майже 30 тисяч
гривень. Середня заробітна плата в головному офісі, за підсумками
минулого року, становить майже 11 тисяч гривень. «Апаратники» мають
надбавки до 100 відсотків від окладу, премії в розмірі 80—100 відсотків
окладу, матеріальну допомогу до відпустки в розмірі середньомісячної
зарплати.
А от на рядових листонош і операторів така турбота не поширюється. І
зарплати у тих, хто на своїх двох поспішає до клієнта «з товстою сумкою
на ремені», — набагато скромніші: усього півтори тисячі гривень, і
надбавок та премій більшість поштовиків давно не одержують. І поки в
центральній дирекції з року в рік роздуваються штати, кількість
працюючих у галузі з 2008-го скоротилася на 12 тисяч осіб, а кількість
поштових відділень — на 2 тисячі — до 13 тисяч відділень.
Розширюючи центральний апарат і роздуваючи його утримання, нова
команда суворо заощаджує на зарплаті рядових працівників і змушує
листонош і операторів затягувати паски. У 2012 році «Укрпошта», будучи
прибутковим підприємством, не забезпечила виконання вимоги законодавства
України про мінімальні соціальні гарантії працівників, що передбачають
переведення з 1 грудня 2012 року на мінімальну зарплату 1134 гривні й з 1
січня 2013-го — 1147 гривень.
А останнє «нововведення» нового керівництва вже в новому, 2013 році
вразило весь колектив «Укрпошти» своїм цинізмом. Фонд оплати праці в І
кварталі встановлено такий, що виключає всяку можливість здійснювати
додаткові виплати листоношам, операторам, водіям та іншим категоріям
працівників. Тобто ситуація складається в повній відповідності із
приказкою: «Один — із сошкою, семеро — з ложкою». «Генералів» у поштовій
«армії» стає дедалі більше, а рядових — дедалі менше. Маленький
приклад: горезвісна торгівля побутовою хімією, продуктами харчування й
т. п. — непрофільна послуга, яка забирає сили й час у поштових
працівників, займає в структурі доходів поштового відомства менш як
п’ять відсотків. Але в генеральній дирекції створено цілий департамент
торгівлі, що складається із трьох відділів. І відповідно — директор,
заступник, начальники…
Державними грішми оплачують дорогих консультантів і не менш дорогу техніку
Давайте тепер подивимося, яких же результатів досягла «Укрпошта»
після зміни генерального директора. Адже люди, котрі одержали посади й
кабінети, зобов’язані відпрацьовувати високі зарплати й трудитися на
благо розвитку ключової галузі зв’язку. Нинішнє керівництво
підприємством виявляє непояснену любов до дорогих проектів, які по
кишені комерційній компанії, але ніяк не державному поштовому
операторові. Ось лише кілька прикладів.
Для складання проекту реструктуризації роздрібної мережі «Укрпошта»
залучила міжнародну консалтингову компанію Ernst&Young. Послуги цієї
компанії недешеві й, як правило, по кишені великому бізнесу. А чим
займаються аналітики з генеральної дирекції, чому не залучають галузевий
Український науково-дослідний інститут зв’язку й Одеську національну
академію зв’язку імені Попова? Чому не відпрацьовують свої великі
зарплати керівники із центрального апарату? Невже внутрішніх ресурсів
недостатньо для аналізу? Найняти консалтингову компанію для розробки
такого проекту — все одно, що розвозити пошту на «майбахах». Не кажучи
вже про те, що приватна структура одержить усю внутрішню інформацію про
стан справ у галузі, що забезпечує національну інформаційну безпеку, і,
крім того, — пристойний гонорар. На сторонній консалтинг новому
керівництву не шкода 13 мільйонів гривень на рік.
Другим широким жестом відомства Оксани Плотнікової стала купівля
системи автоматизації процесів SAP. За відгуками фахівців, це —
найдорожча з наявних на ринку систем, дозволити яку може собі не кожне
підприємство. Тільки за три роки ця система потребуватиме витрат у
розмірі 650 мільйонів гривень. При тому, що в попередні роки загальний
обсяг інвестицій у розвиток «Укрпошти» не перевищував 140 мільйонів на
рік. Отже, усі кошти на модернізацію «з’їсть» новий проект. Ніхто не
заперечує, пошта зобов’язана йти в ногу із прогресом. І в галузі вже
створено корпоративну комутаційну систему, на яку за десять років
витрачено менш як 150 мільйонів гривень. Але як ми бачимо, нинішнє
керівництво не любить розв’язувати проблеми за рахунок внутрішніх
ресурсів, а воліє платити гроші стороннім компаніям.
У питаннях закупівель за результатами тендерів «Укрпошта» підкидає
дедалі нові й нові сюжети. Пам’ятаєте, в 2011 році ми писали про бензин,
який списували у відомстві за ціною 13.65, тоді як на заправках його
продавали по 10.50—10.80? А сьогодні ми дізнаємося, що «Укрпошта» купила
комп’ютерну техніку вдвічі дорожче, ніж на ринку» (інформація сайту
«Наші гроші» з посиланням на «Вісник державних закупівель»): 29 грудня
2012 року за результатами тендера підприємство уклало угоду із ЗАТ
«Інком» на придбання комп’ютерної техніки на 6,96 мільйона гривень.
Придбано два багатофункціональні прилади Laserjet Pro 400 MFP M425dn по
12 тисяч гривень за штуку — тоді як у відкритих джерелах є інформація
про такі самі апарати по 5,5 тисячі гривень за штуку, з урахуванням ПДВ —
6,5 тисячі. Було придбано також 22 джерела безперебійного живлення по
307 тисяч гривень за штуку, а у відкритих джерелах називається ціна від
141 до 170 тисяч за штуку.
Серед «першочергових» завдань, за вирішення яких взялося нове
керівництво, стала закупівля навігаторів — GPS-модулів — на загальну
суму 12,5 мільйона гривень для відомчого парку автомобілів.
Обслуговування цієї системи обходиться в більш як 10 мільйонів на рік,
або 208 гривень за один автомобіль на місяць. Грошей, витрачених за
п’ять років на ці потреби, вистачило б для відновлення чверті автопарку
галузі, де 60 відсотків машин відпрацювали свій ресурс.
А листонош відомство вирішило пересадити на велосипеди: понад 13
тисяч двоколісних виробів на загальну суму 13 мільйонів 340 тисяч
гривень придбано наприкінці минулого року. Як писали 18 жовтня 2012 року
«Комментарии», постачальником велосипедів є ТОВ «Планета Аква» —
підприємство, яке зареєстровано в Києві й у виді діяльності якого
зазначено виробництво і продаж мінеральної води та безалкогольних
напоїв.
Велосипеди придбано білоруські, хоча є удвічі дешевші вітчизняні
аналоги. І питання не тільки в ціні. Чи багато з 43,4 тисячі листонош
захочуть пересісти на двоколісний велосипед? Переважна більшість із них —
жінки, яким далеко за 40. Але бажання працівників ніхто не запитував.
Дають — бери. Хоча двоколісна машина не пристосована для розвезення
пошти: для цього у світі є три- і чотириколісні велосипеди, які ми
можемо бачити в іноземних фільмах. Однак в «Укрпошти» — своє «кіно».
Якісні послуги замінили чергами?
Улітку минулого року пошта запустила нову послугу — оформлення
споживчого кредиту «Готівочка». Підприємство уклало договір з
«Дельта-банком» (чому саме із цією фінансовою установою, незрозуміло).
Клієнт може прийти у поштове відділення, надати документи, а оператор
заповнить заявку. Після її розгляду банк виносить своє рішення: видавати
кредит чи ні. Якщо рішення позитивне, людина отримує гроші на пошті.
Здавалося б, що нового в цій послузі? Подібні кредитні агенти сидять у
багатьох торговельних центрах і магазинах побутової техніки. Дефіциту
послуг на ринку немає. До того ж кредит може обійтися вдвічі дорожче,
ніж у відділенні банку. За даними проекту prostobank. ua, що
проаналізував реальні ставки на ринку нецільових беззаставних кредитів
готівкою, кредит в «Дельта-банку» на термін від 1 до 3 років надається
за ставкою від 33,23 до 67,72 відсотка річних. Той же кредит від цього ж
банку на «Укрпошті» — від 86,15 до 87,92 відсотка річних. Причому в
рекламі «Готівочки» ви не побачите реальну ставку: клієнтів зазивають
набагато привабливішими умовами (плата за користування кредитом 9,99
відсотка річних, плата за обслуговування кредитної заборгованості — 3,49
відсотка на місяць). Чи багато людей спроможні розібратися в
хитросплетінні цифр положень договору?
Але головний аргумент проти перетворення поштовиків на кредитних
агентів — низька ефективність цієї послуги. Відмови банку в наданні
кредиту в деяких дирекціях доходять до 70—80 відсотків випадків. Перш
ніж відправити запит у банк, оператор перевіряє документи клієнта й
заповнює заявку — на це може знадобитися близько 15 хвилин. Увесь цей
час інші клієнти стоять у черзі до віконця, щоб відправити листа,
посилку чи поштовий переказ, оформити передплату на газету. Претендент
одержав відмову й пішов, а робочий час втрачено, послугу не надано, люди
незадоволені, репутація поштового оператора потерпає. Кому вигідна така
схема роботи?
А хіба випуск поштових марок до Євро-2012 не є класичним прикладом
неефективного менеджменту? Адже ціна поштових випусків — понад 600
гривень — шокувала як нечисленних українських колекціонерів, так і
численних закордонних гостей. Продукція, яка повинна була під час
футбольного чемпіонату розлітатися, як гарячі пиріжки, виявилася
незатребуваною: реалізовано незначну частину випусків, основна ж частина
становить неліквіди на багатомільйонну суму. Хто повинен відповісти за
таке неефективне використання державних коштів?
Зате сил і грошей на рекламу й агітацію нинішнє керівництво поштового
відомства не шкодує. Якщо традиційно на рекламу відомство витрачало
скромні кошти, то вже торік на цю мету було виділено близько 4 мільйонів
гривень, а в 2013-му закладено в шість раз більше. За неповний рік
роботи Оксана Плотнікова удостоїлася звання «Жінка третього
тисячоліття», презентувала свою програму на форумі поштовиків у
присутності шести тисяч людей (куди ніхто з керівників держави не
прийшов), а рекламні ролики «Укрпошти» почали крутити на телеканалах. Чи
раціональна така витрата коштів? Яка ефективність поштового форуму, на
який торік витрачено кошти державного підприємства, — при тому, що
екс-міністр внутрішніх справ відбуває строк за скромнішу витрату грошей
на святкування Дня міліції? Чи розуміє генеральний директор, що рекламу
поштовому відомству роблять не агітки, а задоволені клієнти, котрі
одержали якісні й своєчасні послуги в поштових відділеннях? То, може,
спрямувати зусилля на обслуговування громадян, а не власні амбіції?
«Сарафанне радіо» буде набагато сильніше від будь-якої реклами. А
оплачений сюжет буде викинутими на вітер грішми, якщо людина приходить у
холодне відділення, яке давно не знало ремонту, з незадоволеним
персоналом, котрий працює за копійки.
Ситуація потребує втручання уряду й компетентних органів
Журналісти України стривожені тим, що якість поштових послуг
погіршується, кількість відділень скорочується, а керівництво відомства в
цей час оплачує дорогі проекти стороннім організаціям. Державна пошта
не витримує конкуренції через непродуктивні витрати й непрофесіоналізм в
керівництві. Ні за підсумками першого півріччя 2012-го, ні за
підсумками дев’яти місяців минулого року «Укрпошта» не виконала план
доходів. Хіба можна говорити про розвиток, якщо підприємство не в змозі
утримати стабільність? І як це характеризує рівень керівництва галуззю?
Ситуація, що склалася в державному поштовому підприємстві, давно
переросла масштаби галузі й потребує втручання уряду. У жовтні 2010
року, після публікації в «Голосі України», ветерани поштового зв’язку
звернулися до першого віце-прем’єр-міністра України Андрія Клюєва.
Автори колективного листа висловили стурбованість майбутнім української
пошти, коли «протягом декількох останніх років керівництво стратегічно
важливого державного підприємства, його генеральна дирекція займаються
не розв’язанням проблем галузі й поліпшенням її стану й
конкурентоспроможності, а вирішують свої власні проблеми й піднімають
конкурентоспроможність декількох комерційних структур, що присмокталися
за ці роки до тіла «Укрпошти» й висмоктують із неї всі соки».
У березні того самого року тодішній голова Комітету Верховної Ради
України з питань транспорту й зв’язку Володимир Козак направив голові
Державної служби зв’язку України Сергію Краснокутському запит «Про стан
справ в УДППЗ «Укрпошта». Приводом для листа стали «численні звернення й
інформація про ситуацію, що склалася в Українському державному
підприємстві поштового зв’язку «Укрпошта» щодо зловживання посадовими
особами й перевищення своїх повноважень при використанні державних
коштів».
За ці роки ситуація не поліпшилася. Сьогодні Андрій Клюєв — голова
Ради національної безпеки й оборони України, а Володимир Козак — міністр
інфраструктури. Сподіватимемося, що як люди, котрі не з чуток знайомі з
проблемою, вони знайдуть найефективніше її розв’язання, яке сприятиме
економії державних коштів і стабільності роботи державного поштового
оператора.
Людмила ОЛЬХОВСЬКА,
голова правління ВГО «Український журналістський фонд».
Опубліковано в газеті «Голос України» 12.01.2013
Немає коментарів:
Дописати коментар